на межі війни

1. війна, бойові дії

2. боротьба, ворожнеча, ворожість

- accidental war випадкова війна; війна, яка вибухнула внаслідок непередбаченого інциденту

- aggressive war агресивна війна

- all-out nuclear war тотальна ядерна війна

- atomic war атомна війна

- barbarious war варварська війна

- cold war холодна війна

- cold war rhetoric риторика "холодної війни"

- contained war місцеві бойові дії, війна локального характеру

- controlled counterforce war контрольована контрсилова війна

- conventional war війна з застосуванням звичайного озброєння

- costly war війна, що дорого коштує

- counterforce war контрсиловий удар

- counterguerrilla war бойові дії проти партизанів

- destructive war спустошуюча війна

- fratricidal war братовбивча війна

- general war всезагальна війна

- global war глобальна війна

- hot war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")

- information war інформаційна війна

- limited war обмежена війна

- limited strategic war обмежена стратегічна війна

- local war локальна/ місцева війна

- long war довготривала війна

- net war мережева війна

- nuclear war ядерна війна

- nuclear-missile war ракетно-ядерна війна

- offensive war наступальна війна

- predatory war грабіжницька війна

- preventive war превентивна війна

- racial war расистська війна

- tariff war митна війна

- trade war торговельна війна

- shooting war "гаряча війна", справжня війна (на противагу "холодній війні")

- total war тотальна війна

- uncontained war необмежена війна

- uncontrolled war необмежена війна

- undeclared war неоголошена війна

- unjust war несправедлива війна

- vengetful war реваншистська війна

- world war світова війна

- war budget воєнний бюджет

- war build up воєнні приготування, зосередження військ

- war cabinet військовий кабінет, уряд воєнного часу

- war capability воєнний потенціал

- war conditions умови воєнного часу

- war crimes воєнні злочини

- war criminals воєнні злочинці

- war damage збитки від війни

- war debts воєнні борги

- war decoration бойова нагорода

- war effort мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту

- war focus вогнище війни

- war games воєнні ігри

- war guilt відповідальність/ вина за розв'язання війни

- war hawk палій війни

- war honours бойові відзнаки

- W. House військ. розм. рідко військове міністерство

- war hysteria воєнна істерія

- war loss воєнні втрати

- war material військове майно, бойова техніка

- war peril воєнна загроза

- war potential воєнний потенціал

- war power(s) надзвичайні повноваження уряду на час війни

- war preparations військові приготування

- war prisoner військовополонений

- war reparations воєнні репарації

- war service служба на фронті

- war services воєнні послуги

- war strength бойовий склад, чисельність за штатами воєнного часу

- war of aggression агресивна війна

- war of attrition війна на виснаження

- war of extermination війна на знищення

- war against illiteracy боротьба з неграмотністю/ неосвіченістю

- war of nerves війна нервів, психологічна війна

- avoidance of nuclear war запобігання ядерній війні

- council of war військова рада

- country at war країна у стані війни; воююча країна

- declaration of war оголошеня війни

- drive for "preventative" nuclear war курс на "превентивну" ядерну війну

- imminent danger of war неминуча небезпека війни; небезпека, яка насувається

- incitement of war підбурювання до війни

- laws of war юр. закони війни

- means of war засоби ведення війни

- menace of war загроза/ небезпека війни

- on the brink of war на межі війни

- on the verge of war на межі війни

- opposition to war боротьба проти війни

- outbreak of nuclear war раптовий спалах/ вибух ядерної війни

- peril of nuclear war небезпека ядерної війни

- prevention of nuclear war запобігання ядерній війні

- resistance to war боротьба проти війни

- risk of nuclear war ризик ядерної війни, небезпека спалаху ядерної війни

- state of war стан війни

- support for war підтримка війни

- theatre of a limited nuclear war театр обмеженої ядерної війни

- threat of war загроза/ небезпека війни

- to accept the possibility of nuclear war визнати можливість ядерної війни

- to advocate cold war виступати на захист холодної війни; обстоювати/ захищати холодну війну

- to avoid (nuclear) war уникнути (ядерної) війни

- to be at war with smbd. бути у стані війни з кимсь

- to breed wars виношувати плани війни

- to bring about a war розв'язати війну

- to declare war оголосити війну

- to eliminate war усунути можливість виникнення війни

- to exclude a new war виключати/ не допускати можливість виникнення нової війни

- to fan war роздмухувати/ розпалювати війну

- to fight a bloody war вести кровопролитну війну

- to handle the question of war and peace розглядати/ вирішувати проблему війни і миру

- to head off war відвернути війну

- to incite war роздмухувати/ розпалювати війну

- to increase the risks of war збільшити ймовірність війни

- to launch a war against smbd. розпочати війну проти когось

- to levy war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь

- to lower the threshold of a nuclear war знизити поріг ядерної війни

- to make war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь

- to menace war погрожувати війною

- to mitigate the horrors of war зменшувати жахи війни

- to plunge a country into war втягнути країну у війну

- to prevent war відвернути війну

- to reduce the threat of nuclear war зменшити загрозу ядерної війни

- to remove the danger of nuclear war усунути небезпеку ядерної війни

- to return to the cold war повернутися до часів холодної війни

- to stir up war роздмухувати/ розпалювати війну

- to stop cold war зупинити/ припинити холодну війну

- to support cold war підтримувати політику холодної війни

- to trigger off a war розв'язати війну

- to unleash a war розв'язати війну

- to wage war on/ against smbd. вести війну, воювати з кимсь

- Vietnam war війна США проти Демократичної Республіки В'єтнам (1964–1973 рр.)

- W. Cross орден "Воєнний Хрест" (Велика Британія)

- W. of Independence (Revolutionary W.) війна за незалежність в США (1775–1783)

1) boundary

2) bound, limit; verge

1) поріг

2) перен. поріг, переддень, зоря, початок

3) псих. поріг (свідомості)

4) ав. критичний рівень

* * *

1) поріг

2) cпeц. поріг, гранична величина; межа

3) тex. поріг ( греблі)

4) aв. критичний рівень

1) поріг

2) cпeц. поріг, гранична величина; межа

3) тex. поріг ( греблі)

4) aв. критичний рівень

1. n

1) край

2) перен. грань, межа

3) межі, коло

4) бордюр (облямівка) з дерну

5) горизонт, край неба

6) стрижень колони

7) узбіччя (дороги)

8) іст. жезл, булава

9) церк. патериця, посох

2. v

1) межувати (з чимсь — on, upon); прилягати (до чогось — on)

2) перен. наближатися (до чогось)

3) переходити (у щось — into, on)

4) схилятися, хилитися

5) заходити, закочуватися (про сонце)

* * *

1) край; the verge of the stream беріг струмка; on the very verge of the roof на самому краї даху; грань, межа; to be on the verge of smth. бути на грані /на порозі/ чого-н.; she was on the verge of tears вона ледь утримувала сльози; he іs on the verge of forty йому незабаром сорок

2) межа, межі, коло; to go beyond the verge of constіtutіonal powers вийти за межі повноважень, наданих конституцією; межі (країни, приміщення); wіthіn the verge of the Tower у стінах Тауера; іст. межі влади ( феодала); територія під чиєюсмь владою або юрисдикцією

3) поет. обрій, край неба

4) бордюр, облямівка

5) архіт. край даху у фронтону; стрижень колони

6) спец. берма, узбіччя ( дороги)

7) іст. жезл; булава; церк. посох ( як символ влади)

1) (on, upon) межувати (з чим-н.), примикати (до чого-н.); at that poіnt the estate verges on the sea в цьому місці маєток межує з морем /примикає до моря/; a path verges on the edge of the precіpіce стежина йде по краю прірви; наближатися (до чого-н.); to verge to a close наближатися до завершення; he іs vergіng towards bankruptcy він стоїть на порозі банкрутства; (іnto, on) переходити (у що-н.); dark red vergіng on purple червоний колір з фіолетовим відтінком; dark gray vergіng on black майже чорний колір; (to) схилятися, ухилятися, хилитися

2) заходити, закочуватися ( про сонце); the now vergіng sun сонце, що сідає

ТОЛЕРАНТНІСТЬ ( від лат. tolerantia - терпимість) - термін, що ним позначають доброзичливе або принаймні стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою Т. є поцінування різноманітності - природної, індивідуальної, суспільної, культурної. Межі допустимої Т. залежать від соціальних норм, що діють в даному суспільстві (і, отже, в своїй основі мають культурне походження); однак в межах діючих соціальних норм можливі більш толерантні і менш толерантні варіанти особистої та групової поведінки. Зокрема, окремі особи чи групи осіб можуть виступати ініціаторами перегляду таких звичаїв та норм, які вони оцінюють як жорстокі (нетолерантні). Тема толерантності у європейській філософській традиції започаткована найбільшою мірою стоїками; далі вона знайшла своє продовження у Ціцерона як civilitas (доброзичливість, люб'язність, цивілізованість) - цим словом він позначав важливу ознаку громадянина. У період Середньовіччя абсолютизація віри за рахунок розуму стала джерелом релігійної нетерпимості. Наслідком цього стали релігійні війни та нетерпиме ставлення до таких поглядів та наукових відкрить, які суперечили християнському віровченню. У період Просвітництва тема толерантності стає центральною темою політичної філософії (Локк): модерне громадянське суспільство формувалося на основі долання нетерпимості до поглядів, ідей та вірувань. Але абсолютизація розуму та наукового пізнання як основи толерантності містила приховану тенденцію перетворення цього розуму (у його певній інтерпретації) на вкрай нетерпимий та агресивний. Досить тут вказати на фанатичний атеїзм, представлений у своїх крайніх формах рос. комунізмом (більшовизмом). В сучасній Україні тема толерантності, зокрема межі толерантності, є важливою в контексті ідеологічного плюралізму та міжетнічних і міжнаціональних стосунків. У філософії однією із перспективних концепцій, яка пропонує основу для толерантного розв'язання різного роду конфліктів (в тім числі щодо цінностей), є комунікативна філософія.

- congressional acceptance

1) ( перед) before

2) ( часова межа дії) till, until, up to, to; ( при позначенні граничного терміну) by

3) ( напрямок дії) to, towards

4) ( межа поширення дії) to, up to; as far as

5) ( кількісна межа) as much as; ( менше) under; ( не більше) up to

6) ( приблизно) about, approximately

7) ( ступінь вияву дії або стану) to, up to, to the point of

8) (при позначенні мети, призначення) for; to

9) (при позначенні об'єкта, стосовно якого виявляється якесь почуття) to, towards; for

10)

n край, грань, межа

- to go beyond the verge of one's powers вийти за межі повноважень

- on the verge of war на грані/ порозі війни

НІГІЛІЗМ ( від лат. nihil - ніщо) - світоспоглядання та спосіб людського світовідношення, що містить інтенції заперечення, свавілля, відчаю, розчарування, недовіри тощо. Н. виражається у запереченні існування Бога, безсмертя душі, свободи волі, могутності розуму, можливості пізнання, об'єктивності моралі, духовних підвалин буття, культурних засад, суспільного устрою, прав націй на самоідентифікацію та самовизначення, оптимістичних перспектив людської історії. Абсолютною формою Н. є самогубство й жага до тотальної руйнації, але найчастіше він виражається через відносні форми, тобто скасовування або знецінення певного боку реальності, з метою піднесення інших. Акти негації в нігілістичній свідомості пов'язані з усвідомленням людської неспроможності пояснити чи обґрунтувати всі підстави буття, а також з відчуттям непевності В. иявом Н. є світонастанова, що відповідає ситуації межування з екзистенційною "безоднею"; зрештою, він стає засобом переоцінки цінностей. В Н. існують дві позиції: "пасивна", що базується в інтровертній поведінці, й "активна", яка виходить з позиції сили, що здатна дієво перетворювати світ. В укр. Н. ця типологія представлена войовничістю "vita heroica" й фаталістичним песимізмом представників "vita minima", тобто агресивною позицією перебільшення потенцій національного буття і психологічними комплексами меншовартості та кривдженості. Крім заперечення, Н. притаманні: здатність до "неантизації" (спосіб звільнення місця для легітимації нових моделей); песимістична іронія (метаісторичний спосіб оцінювання цивілізаційних процесів); інтелектуальна провокація (випробування цінностей); редукція до профанного (актуалізація того, що виходить за межі осердя культури); бунт як містерійно-вакхічний прояв; ситуація абсурду (відчуття відчуженості в світі); прояви гри (неупереджений спосіб сприйняття дійсності в процесі відкриття шляхів свободи). В історії нігілістичного звершення виокремлюють "філософський" (метафізичний, епістемологічний, етичний та теологічний), "суспільно-політичний" та "естетичний" Н. В Античності ідеї Н. проявлялися у вченнях софістів, кіренаїків, кініків, епікурейців та скептиків. Середньовічний Н. постає як акт єретичного "відпадання" від Бога через створення вільного інтелектуального простору, з одного боку, та через впровадження владних структур з метою утвердження християнської догматики, з іншого. В добу Відродження набула загострення трагедія ілюзорно-вільної особистості, абсолютизація якої в індивідуалістичному самоствердженні сягала межевого рівня. Людина прагнула позбутися зовнішніх підвалин свого онтологічного опертя і намагалася покладатися лише на себе. Нігілістичне самоуповноваження людини Нового часу позначається матеріалізмом, ідеями Просвітництва XVII - XVIII ст. (перебільшені домагання на отримання абсолютного знання, нездатність пояснити свободу, зведення людини до "понятійного існування", а історії - до руху та взаємозв'язку категорійних рядів) З. нецінення повноважень розуму на абсолютне панування призвело до краху оптимізму та спричинило появу песимістичних вчень (Шопенгауер, К'єркегор), індивідуалістичного Н. (Штирнер) та радикально-анархічного відкидання суспільного устрою (рос. тероризм XIX ст.). У Ніцше Н. стає усвідомленою характеристикою західної культури. Добою Н. він називає історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим, до якого причетні християнство, поява моралі та філософська істина. Процес знецінення цих ідеалів позначений фразою: "Бог помер". На зламі XIX - XX ст. виникають дискурси "підозри", позначені Н. Це активний Н., що втілився у викритті оман цінностей культури (Ніцше), відчуження пролетаря, котрий прагне активного звільнення праксису від владних фантомів капіталу (Маркс), а також в активізації свідомості людини, яка опановує смислами дійсності, супротив репресивній дії культури, покликаної лише збільшувати царину позасвідомого (Фройд). Катастрофізм XX та поч. XXI ст., світові війни, поява та крах тоталітарних систем, техногенні аварії, небезпека екологічних криз, небувалі людські жертви, тероризм уможливили ідеї "кінця історії", "смерті" культури та людини.